постривати

-а́ю, -а́єш, док.

1) Почекати.

2) тільки наказ. сп. Уживається як застереження, щоб відвернути кого-небудь від небажаних, нерозсудливих дій, вчинків, або як прохання перестати робити чи говорити що-небудь. || Виражає заперечення, незгоду з ким-, чим-небудь. || Уживається як нахваляння, погроза.